Alfa Romeo P2

Alfa Romeo P2 виграла перший чемпіонат світу з автомобілів у 1925 році, здобувши перемоги у двох із чотирьох етапів чемпіонату, коли Антоніо Аскарі керував нею на Гран-прі Європи в Спа, а Гастоне Бріллі-Пері виграв Гран-прі Італії в Монці після того, як Аскарі загинув, лідируючи в проміжній гонці в Монлері.

Хоча 1925 рік приніс різкі зміни в правилах, з 1924 по 1930 рік P2 здобув перемогу в 14 Гран-прі та головних змаганнях, включаючи Targa Florio. Він був одним із культових автомобілів Гран-прі 1920-х років, поряд із Bugatti Type 35, і дозволив Alfa Romeo, як чемпіонам світу, включити лавровий вінок до свого логотипу.

P2 був представлений Alfa Romeo для траси Кремона в північній Італії в 1924 році, де Антоніо Аскарі переміг зі швидкістю понад 158 км/год (98 миль/год), а потім виграв швидкісні випробування зі швидкістю 195 км/год (121 миль/год). Автомобіль був першим творінням нового дизайнера Alfa Вітторіо Яно, якого запросив Енцо Феррарі з Fiat, коли Нікола Ромео зняв P1 після його невдалого виступу на Гран-прі Монци 1923 року проти Fiat. P2 був оснащений першим рядним 8-циліндровим двигуном Alfa з наддувом та двома карбюраторами, розташованими після компресора.

З 6 оригінальних моделей збереглися лише 2, і їх можна побачити в музеї Alfa Romeo в Арезе та в Туринському автомобільному музеї. P2 мав два типи кузова з укороченою або подовженою задньою частиною.

Один з P2 був представлений на головній скульптурі на Фестивалі швидкості в Гудвуді 2010 року.

По матеріалам wikipedia.org