Alfa Romeo BAT

Alfa Romeo BAT (або Berlina Aerodinamica Tecnica) — це серія італійських концепт-карів. Автомобілі виникли в результаті спільного проєкту Alfa Romeo та італійського дизайнерського дому Bertone, який розпочався в 1953 році. Було побудовано три автомобілі: BAT 5 у 1953 році, BAT 7 у 1954 році та, нарешті, BAT 9 у 1955 році. Усі три автомобілі були розроблені Франко Скальйоне.

Історія

Alfa Romeo зв’язалася з Нуччіо Бертоне з дизайнерського дому Bertone та замовила три концептуальні автомобілі для дослідження впливу опору на транспортний засіб. Ідея полягала в тому, щоб створити автомобілі з найнижчим можливим коефіцієнтом опору. Вони були побудовані на шасі Alfa Romeo 1900. Кожен з трьох автомобілів був представлений на Туринському автосалоні у 1953, 1954 та 1955 роках відповідно.

Найнижчий коефіцієнт опору трьох автомобілів становив 0.19, що є досягненням навіть за сучасними стандартами. Для кожного з автомобілів Alfa Romeo забезпечила п’ятиступінчасту коробку передач та потужний чотирициліндровий двигун, який видавав понад 90 кінських сил (67 кВт), що було достатньо, щоб розігнати автомобіль до максимальної швидкості 201 км/год.

Усі три оригінальні автомобілі BAT були відновлені. Вони з’являлися на автомобільних виставках, таких як Concorso Italiano та Pebble Beach Concours d’Elegance. Автомобілі були виставлені в музеї Blackhawk у Данвіллі, Каліфорнія, з 2005 року до липня 2017 року. У 2020 році RM Sotheby’s продав усі три автомобілі одним лотом на своєму аукціоні за 14,840 мільйона доларів США, включаючи комісію покупця.

BAT 5

BAT 5 був першим автомобілем у рамках проекту Bertone-Alfa Romeo BAT. Вперше його показали на Туринському автосалоні в 1953 році. Дизайн моделі базувався на дослідженні аеродинаміки. Форма передньої частини фактично спрямована на усунення проблеми порушення потоку повітря на високих швидкостях. Дизайн також спрямований на усунення будь-якого додаткового опору, що виникає під час обертання коліс, а також на досягнення структури, яка б створювала якомога менше повітряних вихорів. На практиці ці суворі критерії дозволили б автомобілю досягти швидкості 200 км/год (120 миль/год) зі стандартним двигуном потужністю 100 к.с. (75 кВт). Дизайн, розроблений Bertone, передбачав надзвичайно легкий автомобіль (1100 кг (2400 фунтів)) з бічними вікнами під кутом 45 градусів до кузова автомобіля та великим лобовим склом, яке гармонійно поєднується з майже плоским дахом. Заднє лобове скло розділене вздовж тонкою стійкою та оточене двома ребрами, що звужуються вгору та трохи занурені всередину. Коефіцієнт опору автомобіля становив 0,23.

BAT 7

Другий BAT був показаний на Туринському автосалоні в 1954 році, через рік після BAT 5. Для цього дизайну (як і для інших моделей BAT, хоча й менш помітно) Бертоне додав елементи зі свого досвіду роботи над профілями крил в авіаційній промисловості. Результатом стала форма великих, вигнутих хвостових плавників.

Ніс був нижчим, ніж у BAT 5, а виступи, де зазвичай розташовані фари, виступали ще далі. Фари розташовувалися поруч з носом і опускалися вниз під час використання. Коефіцієнт опору повітря BAT 7 становить 0,19.

BAT 9

Третій BAT був показаний на Туринському автосалоні 1955 року, це був BAT 9 (також відомий як BAT 9d). Він був зроблений більше схожим на сучасні моделі Alfa Romeo, ніж на інші BAT.

У BAT 9 відмовилися від чітких ліній крил попередніх моделей на користь чіткішої та стриманішої лінії. Хвостові плавники, які в двох інших моделях мали справжні крилоподібний вигляд, були зменшені до двох невеликих металевих пластин, подібно до хвостових плавників, що вироблялися на американських та деяких європейських автомобілях того часу.

BAT 11

Після більш ніж 50 років Alfa Romeo та Bertone показали новий концепт BAT у 2008 році. BAT 11 дебютував у Женеві під час Женевського автосалону 2008 року, хоча й не на самому шоу. Новий BAT 11, заснований на Alfa Romeo 8C Competizione, має багато спільних стилістичних рис з класичними автомобілями BAT 1950-х років. Розроблений Девідом Вілкі.

По метреріалам wikipedia.org